- стибін
- -у, ч.Безбарвний, термічно нетривкий смертельно отруйний газ.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
стибін
Смотреть что такое "стибін" в других словарях:
стибіл — у, ч. Одновалентний радикал або однозарядний катіон, що містить атом Стибію і оксигеновий атом … Український тлумачний словник
стибіт — у, ч. Сіль, в аніоні якої Стибій має ступінь окиснення +3 … Український тлумачний словник
стибієвий — а, е. Прикм. до стибій … Український тлумачний словник
стибіоколумбіт — у, ч. Ромбічний ортоніобат танталат стибію; жовто , червонувато і темнобурі або чорні кристали зі смолистим або алмазним блиском … Український тлумачний словник
стибіотанталіт — у, ч. Ромбічний ортотанталат ніобат стибію; прозорі крихкі піроелектричні кристали зі смоляним або алмазним блиском … Український тлумачний словник
стибістий — а, е. Який містить стибій … Український тлумачний словник
стибітний — а, е. Прикм. до стибіт … Український тлумачний словник
стибіювання — я, с. Легування матеріалів (металів, кераміки, скла та ін.) Стибієм … Український тлумачний словник
стибіат — у, ч. Те саме, що стибат … Український тлумачний словник
стибіди — ів, мн. Те саме, що антимоніди … Український тлумачний словник
стибій — ю, ч. Sb. Хімічний елемент, проста речовина якого – сріблясті кристали із синюватим полиском … Український тлумачний словник
